Бог слово мне послал на радость и на благо,
Стал плотью, шел на крест, чтобы меня спасти.
Я жадно поглощаю Твою живую влагу,
Я трепетно смотрю на свет, что впереди.
Господь, я есть хочу, я жажду все сильнее.
Ты накорми меня, открой мне Слова вкус.
С Тобой я все смогу, и все познать сумею,
В свободе устою и сброшу всякий груз.
Расширь мне сердце, Бог, чтоб я всегда вмещала
Все то, что Ты вмещаешь в любви своей святой.
Пусть милости Твоей благое покрывало
Укроет все печали и принесет покой.
Все мириады звезд, галактик всех безмерье
На кончике мизинца Ты задержал, мой Бог.
И нет уже времен, настало лет бессменье.
Могущество Свое в меня вместить Ты смог.
Мне нужен Ты, мой Бог, я не хочу иного,
Никто и никогда не заместит Тебя!
Мне, нужно лишь Твое присутствие святое.
Твой Дух и сила Божья да осенит меня.
Аминь.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
